перь уже ставъ найпершимъ богачемъ помѣжь всѣми бориславскими капиталистами. У него було ко̂лькасотъ власныхъ ямъ, — ко̂льканайцять дестилярень, на него працювало ко̂лька тысячь робо̂тнико̂въ, працювало по̂дъ надзоромъ невмолимыхъ неробо̂въ-жидо̂въ, котрымъ Германъ за те то̂лько и плативъ по 40—60 кр. денно, щобы наганяли робо̂тнико̂въ до роботы о̂дъ рана до ночи. За 15 лѣтъ, о̂дъ часу почину бориславскои спекуляціи, Германъ закупивъ бориславску доминію и ще ко̂лька шляхоцкихъ посѣлостей въ околици и ставъ уже дѣдичемъ. Але разомъ зъ тою щасливою хвилею, коли се стало ся, — наставъ въ житю Германа новый, зразу дуже мало видный, але все важный зворотъ. Єго очи, доси заслѣплени̂ то̂лько одною жадобою, заняти̂ то̂лько шуканємъ одного — богацтва, теперь, найшовши єго, почали оглядати ся навкруги, почали пильнѣйше роззирати всѣ обставины, середъ котрыхъ текло житє Германа. Той, такъ сказати, критичный зворотъ, не надо̂йшовъ разомъ, не ставъ нѣколи до теперь надто сильный, — але все таки богато вражѣнь, котрыхъ Германъ впередъ не добачувавъ, по̂дпадали єму по̂дъ очи, будили єго увагу, мутили потроха супоко̂й, и падучи поволи, незначно, часъ о̂дъ часу, мовь краплѣ холоднои воды на розо̂грѣте тѣло, разили єго глубоко, лютили и перероблювали цѣлу єго вдачу, весь свѣтоглядъ.
Окро̂мъ дивнои натуры сына, котра перша звернула на себе єго увагу, о̂нъ швидко покмѣтивъ, що и єго жѣнка въ своѣмъ родѣ не менше цѣкаве и сумне явище, и коли темпераментъ сына не можь було назвати инакше, якъ хоробливымъ, — то и она зовсѣмъ не була нормально розвита. Оженивши ся зъ нею, Германъ о̂дъ разу кинувъ ся до сво-
