заклятыхъ боёвнико̂въ, котрыхъ перегнила кровь выплыває на верхъ. Домсъ, практичный чоловѣкъ, розумѣє ся, не богато тамъ зважавъ на таки̂ казки, але швидко покмѣтивъ, що нафтови̂ жилы мусятъ бути неглубоко, коли нафта сама по̂дходитъ до горы, и що мусятъ они бути не-абы-яки̂ богати̂. О̂нъ поѣхавъ до Борислава, звидѣвъ мѣсцево̂сть и рѣшивъ сейчасъ зачати першу пробу. У ко̂лькохъ бѣднѣйшихъ о̂нъ позакуплявъ за безцѣнокъ части поля и нанявши бориславскихъ таки парубко̂въ, почавъ копати вузеньки̂ »дучки«. По трехъ-чотырехъ сяжняхъ показала ся нафта. Домсъ тріюмфовавъ. О̂нъ швидко кинувъ ся будувати дестилярнѣ, почавъ радити ся зъ учеными инженерами та гутниками. А тымчасомъ зъ боку натягла инша хмара, котра швидко затемнила єго надѣѣ.
Въ околици рознесла ся вѣсть помѣжь всѣми маєтнѣйшими або и бажаючими швидко доробити ся, про Домсову нахо̂дку и про »чистий интересъ«, якій зъ того дасть ся зробити. Всѣ, а особливо жиды, лавою поперли въ Бориславъ, хто зъ готовыми гро̂шми, а хто и такъ на щастє. Почала ся боротьба, якои доси не бачила Галичина. Слизькій, влѣзливый елементъ жидо̂вскій, мовь вода по̂дчасъ повени, вдиравъ ся у всѣ закутины, всѣ шпарки, немовь тысячѣ хробако̂въ, и показувавъ ся всюды, де єго нѣхто и не надѣявъ ся. Докладне знанє простого люду, умѣло̂сть выкористувати єго, ошукувати въ дро̂бницяхъ, на кождомъ кроцѣ, — надавали жидамъ велику перевагу надъ нѣмецкими капиталистами и всякими фаховыми людьми. Домсъ не мо̂гъ выдержати ихъ конкуренціи и хоть не переставъ держати ся въ Бориславѣ, однако дѣло не приносило такои корысти, якои надѣявъ ся. То̂лько жиды зо̂ своимъ »рабо̂вницкимъ господарова-
