Журба жъ моя, журба роспроклятая,
Мучить мене, вьяле, зъ білихъ нігъ валить.
А я жъ тій журбі та й не подаюся,
Ой піду жъ я до шинкарки, горілки напъюся.
«Шинкарочко мила, повірь меду й пива,
Повірь меду й пива, горілки піввідра.»
— «Козаченьку бравий! не веліла мати,