Ой плавала та лебідонька на синёму морі,
Ой тамъ пасли чорноморці вь чистімъ полі коні.
Ой крикнула та лебідонька на синёму морі,
Заплакали чорноморці та объ своімъ горі.
Ой крикнула та лебідонька, море переплівши;
Заплакали чорноморці, коней погубивши.
Иде отаманъ та дорогою, ще й пісні співае;
Приізджае до куріня — ажъ коней немае!
Ой десь же ви та пани-браття, все й у карти грали,