Рік тому народи Білорусі разом з народами Росії скинули ярмо російського царату, який найтяжче притиснув був Білорусь; не питаючися народу, він вкинув наш край у пожежу війни, яка дощенту зруйнувала міста і села білоруські.
Тепер ми, Рада Білоруської Народної Республіки, скидаємо з рідного краю останнє ярмо державної залежності, яке ґвалтом накинули російські царі на наш вільний і незалежний край.
Од цього часу Білоруська Народна Республіка проголошується Незалежною і Вільною Державою. Самі народи Білорусі, в особі свого Установчого Сойму, ухвалять про майбутні державні зв'язки Білорусі.
На підставі цього втрачають чинність всі старі державні зв'язки, які дали змогу чужому урядові підписати й за Білорусь трактат у Бересті, що забиває на смерть білоруський народ, ділячи землю його на частки.
На підставі цього уряд Білоруської Народної Республіки має зав'язати відносини із зацікавленими сторонами, пропонуючи їм переглянути ту частину Берестейського трактату, яка стосується Білорусі, і підписати мирну угоду з усіма воюючими державами.
Білоруська Народна Республіка повинна обняти всі землі, де живе і має чисельну перевагу білоруський народ, а власне: Могильовщину, білоруські частки Мінщини, Гродненщини (з Гродно, Білостоком та інш.), Віленщини, Вітебщини, Смоленщини, Чернігівщини й суміжні частини сусідніх губерній, заселених білорусами.
Білоруська Народна Республіка підтверджує всі ті права і вольності громадян і народів Білорусі, які проголошено Статутною Грамотою від 9 березня 1918 року.
Сповіщаючи про незалежність Білоруської Народної Республіки, Рада покладає свої надії на те, що всі народи, котрі люблять свободу, допоможуть білоруському народу повною мірою здійснити його політично-державні ідеали.
Рада Білоруської Народної Республіки.
Дана у Мінську-Білоруськім
25 березня 1918 року.
