Цю сторінку схвалено
Год промчался — вести нет.
Он ко мне не пишет.
Ах! а им лишь красен свет.
Им лишь сердце дышет.
Иль не вспомнишь обо мне?
Где, в какой ты стороне?
Где твоя обитель?
Я молюсь и слезы лью!
Утоли печаль мою,
Ангел-утешитель.—
Вот, в светлице стол накрыт
Белой пеленою;
И на том столе стоит
Зеркало с свечою.
Два прибора на столе.
„Загадай, Светлана!
В чистом зеркала стекле
В полночь, без обмана
Ты узнаешь жребий свой —
Стукнет в двери милый твой
Легкою рукою;
Упадет с дверей запор;
Сядет он за свой прибор
Ужинать с тобою“…
2. На підставі аналізу „Марусі” вияснити особливості балади, як поетичного твору.
Примітки. Сюжет своєї „Светлани“ Жуковський узяв з балади „Ленора“, що належить відомому німецькому поетові Бюргерові (1747—1794). Її складено було на підставі численних народніх переказів, дуже давніх, про дочасну смерть закоханого парубка й про мандрівку дівчини з мерцем, її колишнім коханим, ніби-то до церкви на вінчання. Головна ріжниця „Ленори“ од „Светлани“ в тому, що тут ця страшна мандрівка — не сон, а ніби-то дійсність, і дія, звісно, розвивається зовсім не на тлі російських народніх звичаїв, як це вже ми спостерігаємо в „Светлані“. „Ленора“ побачила світ 1774 р. і зараз-же набула великої популярности серед усіх народів Європи, як перша ознака нової літературної течії — романтизму. Її
— 81 —
