Цю сторінку схвалено
Впало полотно: мертвець
(Тварь — темніша ночи)
Звився; на́ лобі вінець,
Відімкнулись очи…
Хоче ноги розвести,
Хоче мертвий розплести
Руки омертвілі:
А Марусенька? — Дрожить:
Лихо близьке, а не спить
Голубок біленький.
Стрепенувся, розвернув
Крилечка легенько.
К мертвому на стіл порхнув
Сів на нім тихенько:
Застогнав, заскреготав
Білими зубами,
На Марусю загарчав
Тихими словами.
Знову мертвий побліднів,
З столу голуб ізлетів —
Дівка пригляділась:
Хто-ж? — „О, Боже мій святий!“ —
То Марусин молодий —
„Ох!“ — і пробудилась.
Де-ж? На лаві, у вікна,
В хаті, де гадала,
Де, задумавшись, вона
Вчора задрімала.
День сіріє; за ліском
Жовтий місяць зникнув;
Тричі ранній під вікном
Півень кукурікнув.
А Маруся не встає
— 78 —
