Од Сосни до Сяна вона простягнулася,
До хмари карпатської вона доторкнулася,
Чорноморською водою умивається,
Лугами, як квітками, квітчається,
Дніпром стародавним підперезана,
Річка̀ми як стрічка̀ми поубирана,
Города̀ми-намиста̀ми пообвішана.
Гуляй, моя пісне, висо́ко, висо́ко,
Щоб хмарами сизий орел летючи
Тебе не нагнав;
Гуляй, моя пісне, широ̀ко, широ̀ко,
Щоб по стену вітер, траву котючи,
Тебе не піймав!
Лебедем білим пливи по ріка̀х,
Чайкою, пісне, кигич по лука̀х.
Припотнем в лузі заворкочи,
Дрібною пташкою защебечи;
Покотиполем в степу прокотися,
По небу громом святим пронесися,
Глибоко в землю змією зарийся;
По лісах, по горах.
По степах, по ріках,
