же шляхетство Польское, то есть, ихъ вельможи, как то: князь Вишневецкій, Яблонскій, воевода Кисиль и многіе другіе, жившіе в Малоросійскихъ городахъ и мѣстечкахъ, прежде бывшихъ ранговыхъ Гетманскихъ и урядничьихъ, а послѣ захваченныхъ ими своевольно и присвоенныхъ себѣ въ вѣчность, по надачѣ яко бы Сената и Рѣчи Посполитой, которыми они совершенно владѣли, именно — въ Лубнахъ, Золотоношѣ, Трахтемировѣ и иныхъ, выправлены съ честію изъ городовъ оныхъ, во уваженіе, что изъ нихъ иные были Руской породы, обратившіяся въ первыя гоненія въ Католичество и Поляцтво; а другіе, бывши въ чинахъ и должностяхъ Малоросійскихъ, управляли народомъ и должностями съ благоразуміемъ и кротостію. И таковымъ всѣмъ никакого озлобленія не сдѣлано, а только за провладѣніе неправильнымъ образомъ Малоросійскими имѣніями взыскана съ нихъ контрибуція деньгами, лошадьми, военными снарядами и хлѣбомъ.
2. З чого (з якого факту) починається розвиток драматичної дії (инакше: в чому художня зав'язка, експозиція драми)?
3. Як саме змальовано дієвих осіб драми? Чи справедливо висловився сам автор про „ідеальність“ драми (див. стор. 190)?
4. Чи можна сказати, що „Переяславська ніч“ відповідає психологичній правді в історичній перспективі?
5. Значіння слова й акції в трагедії (чи дія розвивається вчинками дієвих осіб чи їхніми розмовами)? Чи потрібні для розвитку дії такі монологи дієвих осіб?
6. Зробіть висновки: що таке драматичний твір, які його особливості? Чому автор назвав цей твір трагедією?
