|
Чи ти живий, чи ти воскрес із мертвих?
Мана! Мана!
|
(Лисенко переказує, як його звільнено від неминучої смерти).
Хор. Хор усіх. Та вже засвітила зоря весняна!
Ущухнули криги на рідній ріці,
І золотом ся горицвіт по луці,
І стали понурії нетрі вдягатись
І стали к лещиннику бджоли збіратись;
І звір'я іграє, і птаство співає,
І коник дорожку, ржучи починає:
Всім радощі й щастя звістила весна —
І щастя не має Вкраїна одна!
Вкраїно! Вкраїно! Така твоя доля!
Забули тебе рятувать із неволі!
Забули сусіди і діти родини;
Чи й ти, милий Боже, забув Україну?
Хор хлопців. Дівчата-небожаточка,
Не чуєте весни?
Чому ви не співаєте,
Не водите танків?
Чому ви не квітчаєте
Чорнявих кіс своїх?
Чи хочете співаночки,
Шоб ми вам почали?
Чи хочете віночечки,
Шоб ми вам заплели?
Хор дівчат. Не треба подаруночків,
Готуєм їх для вас.
|
— 200 —
