Чужестранець (показує на груди).
Тут наша сила! (Показує на небо). Там надія
наша!
Я чоловік бувалий, много бачив;
Багацько й сам одбув і бід і лиха:
Бач, ока правого нема, і права
Рука відрублена, і тут у грудіх
Дві кулі вліплено…
Хоч золотом всього мене обвісь,
Воно не буде того кошту мати,
Як отсі рани: через їх я мушу
Усякому вкраїнцеві сказати:
Дивись і знай, що й я служив родині;
І ти, мій брате, так служить їй мусиш!…
(Як на приклад, Чужестранець вказує на кріваві події в Каневі, де сила було загублено і винних і безневинних, але-ж, як наслідок, було відімкнуто церкви, і козаки мали задоволення, що досить помстилися над ворогами.)
(В сценах II—IV описується тяжке непорозуміння на релігійному грунті, од якого визволяє переяславців Чужестранець).
(Герцик у страшенному запалі кличе людей піти і визволити від Польського старости Марину, Лисенкову сестру, його наречену, яку староста одняв у Герцика. Крім цього зазначає, що взагалі вже час зовсім скинути Ляцькеє ярмо. Анастасій закликає від помсти до миру, щоб люде схаменулись і замісць бою йшли до церкви на Великодну заутреню).
