диякон: в його віршованій поемі „Вечорниці“ помітний великий нахил до сатири і вплив „Енеїди“ Котляревського; самий його твір написано тим-же розміром і складом, що й „Енеїда“; нарешті семинарист Писаревський, син батюшки, що писав вже по-українському, і видав драму „Купала на Івана“: цей юнак володів добре мовою, вірш його був правильний і звучний, але великого творчого талану він не виказував. Корсун упорядив видання українського збірника („Сніп“) і наповнив його віршами як власними, так і своїх співробітників; самому видавцеві належали віршовані оповідання, взяті з народнього вимислу про мандрування Христа з апостолом Петром по світу і про різні пригоди, що були з ними; оповідання переказано правдиво, але цензура не дозволила друкувати ім'я Христа й апостола Петра, і Корсун мусив замінити їх іменами „Білбога“ та „Юрка“.
Я вмістив туди переклад де-кількох єврейських мелодій Байрона і трагедію „Переяславська ніч“, написану пятистопним ямбом без рим, не розбиваючи на дії, з хором, що надало їй характер наслідування стародавній грецькій трагедії. Сюжет трагедії взято з доби Хмельницького, з самого початку його повстання, але-ж мені значно пошкодило довірря, що я надав таким мутним джерелам, як „Історія Русов“ Кониського і „Запорозька Старина“ Срезневського; крім того я ухилився од суворої відповідности умовам віку, який я взявся відбивати, і впав в бундючність та ідеальність, що розвинулась в мені під впливом Шіллера. Слідом з'явився другий діяч по відродженню української літератури: то був Бецький, що почав готувати збірника, якого хотів заповнити статтями, писаними по-українському, або які мали відношення до України. Познайомившись зо мною, він виявив добре бажання збірати в єдине розкидані сили духовних діячів і скерувати їх до того, що мало місцевий етнографичний та історичний інтерес. Я зрадів такому по-
