Сторінка:20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu/176

Цю сторінку схвалено

Миколою Гулаком, Василем Білозерським, Пант. Кулішем, Тар. Шевченком та инш. Після де-яких нарад вони вирішили (на початку 1846 р.) закласти „Братство на честь Кирила і Методія, первоучителів слов'янських“, що тепер звичайно зветься „Кирило-Методієвським братством“. Мета цього товариства — національно-політичне й соціяльне визволення українського народу з рук російського царату й утворення вільної федерації з усіх слов'янських народів. Головні думки цього товариства подав Костомаров у Статуті товариства та инших творах братчиків; ось, напр., як це викладає відозва „До братів українців“, писана рукою Костомарова.

„Оцю розвагу полагаючи перед ваші очі, даєм вам уважати, чи добре воно так буде:

1) Ми приймаємо, що усі слов'яне повинні з собою поєднаться.

2) Але так, щоб кожен народ скомпонував свою Річ-Посполиту і управляв незмісимо з другими, так, щоб кожен народ мав свій язик, свою літературу і свою справу общественну. Такі народи по нашому: Москалі, Українці, Поляки, Чехи, Словаки, Хорутани, Іллиро-Серби і Болгари.

3) Щоб був один Сейм, або Рада Слов'янська, де-б сходились депутати оду всіх Речей Посполитих, і там розважали-би і порішали такі діла, котрі-б належали до цілого Союза Слов'янського.

4) Щоб у кожній Речі Посполитій був свій правитель, вибраний на года, і над цілим Союзом був-би правитель, вибраний на года.

5) Щоб у кожній Речі Посполитій була посполита рівність і свобода, і станів не було вовсі.
 
— 184 —