рит с досадой. „Ну, что ж! На взгляд то он хорош, да зелен — ягодки нет зрелой: тотчас оскомину набьешь“. |
лизує роток — хоч-би десяток ягідок. „Бач, каже, люде як хитрують, неначе носом чують“… А на вершечку поравсь Горобець: усюди він, проворний молодець, примазаться уміє на дурничку, — на те вже вдавсь. Побачив він Лисичку і зараз обізвавсь: „Здоровенька була, Лисичко! Поласуй з нами, молодичко! А виноград-же то який: у вашому гаю не виросте такий!..“ Лисичка думає: цвірінькало ти сучий, без тебе знаю я.. „Ні, каже, нам не йде; кислючий-прекислючий, оскома нападе!“ Розсердилась вона і подалась додому, жалкуючи, що бігла по-дурному. Так завидющий чоловік на брехні верне свій язик: чого не втне чи не достане — усе погане. |
ЗАВДАННЯ. Порівняйте між собою наведені байки В першій байці зверніть увагу па психологію дієвих осіб; у кого з авторів більш правдиво змальовано дієвих осіб? Чому Крилов замінив ворона вороною? Хто з авторів найповніше розробив сюжети цих байок. Вкажіть нюанси в характеристиці Лисиці у другій байці Нащо Глібів увів у байку горобця?
Порівняйте мову Крылова й Глібова з боку її близости до народної.
