породи, викинутої з шахт, позбавлених найелементарніших ознак впорядженості.
Весь житловий фонд селища Юзівки становив близько 800 тисяч квадратних метрів.
За роки революції житлова площа міста збільшилась до 1250 тисяч квадратних метрів. Паралельно із зростанням митлофонду відбувалося і якісне поліпшення останнього: колишні одноповерхові невпоря- джені будинки, , балагани", ,каюти", ,землянки" поступилися місцем перед новими кварталами впо- ряджених багатоповерхових будинків.
Тепер м. Сталіно охоплено великою сіткою соціально-культурних закладів. Збудовано 25 шкіл- десятирічок, 18 будинків міських дитячих ясел, крім внутрішньоквартальних і заводських, 37 будинків дитячих садків, у 3 вишах 6 технікумах навчаються більше як 1500 студентів. Дуже розвинута сітка медичних закладів, побудовано величезне клінічне містечко ім. Ворошилова. Крім численних робітничих клубів і вже існуючих кіно, зарав будуеться великий міський театр, нове двозальне кіно, обласна бібліотека, нова гостиниця і т. д.
Наведена нами тут характеристика росту м. Сталіно, зничайно, далеко не вичерпує всієї пеличезної різноманітності життя міста і його сітки промислових, комунальних і соціально-культурних закладів.
Однак, поряд з великими успіхами в галузі будівництва м. Сталіно, слід вказати і на негативні явиша, що ускладняють нормальну його забудову і реконструкцію.
Насамперед, слід відмітити, що далеко недосконала і громіздка процедура затвердження генерального проекту планування міста тягнеться вже майже б років. Місто будуеться за незатвердженим проектом. В зв'язку з чим часто робляться спроби обійти проект при практичному будівництві, і потрібно багато зусиль, щоб кожного разу не допускати робити те, що проектом не передбачено. Тільки після затвердження Раднаркомом УРСР проект матиме силу закону, на нкий вже не дозволять не зважати при забудові міста.
Далі дуже часто, через відсутність маневрового житлового фонду, вибір будівельних ділянок визначається не доцільністю розташування будинку в тому чи іншому місці, а наявністю вільних ділянок, що не вимагають переселення. Це часто приводить до явно неправильного вибору ділянок під забудову.
У зв'язку зтим, що при забудові окремих кварталів булівниками часто бувають представники кількох відомств і установ, організація кварталунабирає іноді потворної форми. В межах одного й того ж кварталу виникає кілька самостійних, зовсім відірваних один від одного дворів з службами. Природно, що при такому стані не може бути й мови про квартальний дитячий садок, дитячі ясла, і внутрішньоквартальний сад. Спроба кооперувати таке будівництво викликає заперечення, а часто і нерозуміння з боку будівникін, що мають різні кошти і різні цілі та бажання в справі організації будівництва.
Недостатня боротьба з самовільним будівництвом, яке має місце не тільки в м. Сталіно, пле і у всіх містах Донбаса. Ця хиба не тільки вносить анархію в планову забудовуміста, але одночасно внегативним санітарно-гігіенічним елементом і значно спотворює загальну архітектурну фізіономію окремих його ділянок.
Гальмує розвиток міста мала активність міської ради в спрані ниводу на нові території з вузьких меж міста таких підприемств, як пегельні, рудні, склади, нафтові бази і, нарешті, міська вантажна станція з усіма її транспортними булівлями і базами.
Існує зовсім неправильна думка, що за планування і архітектуру міста повинен відпопідати тільки міський архітектор. Крім працінників комунального господарства і будівельних організацій, за архітектуру і планування міста, кожному окремому випадку, не менше повинен підповідати і архітектор, який проектує ту чи іншу будівлю; при виконанні свого часткового завдання він повинен враховувати і інтереси міста в цілому, враховувати вимоги не тільки сьогоднішнього дня, але й більш вілдалені перспективи розвитку міста. Якби архітектори саме так підходили до справи будівництва і планування міст, то можна було б уникнути таких неприпустимих випадків, коли тільки недавно збудовані будинки громадського призначення, що мають своїм завданиям одночасно створити архітектурний ансамбль головного міського майдану між Будинком Рад і Будинком держустанов, вимагають уже тепер відповідної реконструкції і добудови.
Дружними зусиллями всього колективу архітекторів, при його активній допомозі радянським і партійним організаціям в реконструкції міста, шляхом широкого залучення до цієї справи трудящих мас, Сталіно в найближчому майбутньому перетвориться в чудовий центр соціалістичного Донбаса, гідний носити ім'я великого вождя народів товариша Сталіна.
