Сторінка:1. Основа (Січень 1861).pdf/16

И въ семъі весе́лій, ти́хій,
Діте́й привіта́ють,
И си́вою голово́ю
Ба́тько покива́е;
Ма́ти ска́же: бода́й ті́і
Діти не роди́лись,
А дівчи́на поду́мае:
Я іхъ полюби́ла…

1848 г.,
Орская крѣпость.

---

II.

ПОСЛАНІЕ

СЛАВНОМУ П. І. ШАФАРИКОВІ

при поэмі »Иванъ Гуръ«, Або »Еретикъ«.

Запали́ли у сусіда
Нову́ до́бру ха́ту
Сусіди злі; нагрілися
Та й полягли́ спа́ти,
И забу́ли те́плий по́пілъ
По по́лю розвіять…
Лежи́ть по́пілъ на роспу́тті,
А въ по́пелі тліе
Огню́ и́скра вели́кого —
Тліе, не вгасае́,
Підпа́лу жде, — якъ той ме́стникъ
Ча́су дожида́е —
Зло́го ча́су. — Тліла и́скра,
Ти́хо дотліва́ла
На роспу́тті широ́кому —
Та й га́снути ста́ла.

Отта́къ Німо́та запали́ла
Вели́ку ха́ту, и семъю́ —