сплячій женщинї рівночасно зі своєю візитовою вартою? Прецїнь штукарі виробляють дивні річи.
Я вернув і лїг.
Рано, коло пів до девятої мене збудив слуга і сказав:
— Панї Саблє хоче говорити з вами, пане, зараз таки.
Я з поспіхом одяг ся і прийняв її.
Вона сїла дуже зворушена, спустивши очи і не підіймаючи вельона, сказала:
— Дорогий свояче, я прошу від вас великої услуги.
— Якої, своячко?
— Менї дуже нїяково говорити вам се, а одначе мушу. Менї треба, конче треба пять тисяч франків.
— Не вже вам?
— Так, менї, а властиво мойому чоловікови, що поручив менї їх роздобути.
Я був так остовпів, що ледви промуркотїв відповідь. Я запитував себе, чи справдї вона разом з доктором Параном не глузували собі з мене, чи не була се проста фарса, прилагожена за здалегідь і дуже добре відгривана.
Але коли я з увагою їй приглянув ся, всї мої сумнїви зникли. Вона дріжала від подражненя, так їй ся справа була прикра, і я пізнав, що її душили в горлї риданя.
Я знав, що вона дуже богата, отже відповів;
— Як то! ваш чоловік не має пяти тисяч франків до розпорядимости! Почекайте, подумайте. Чи ви певні, що він вам поручив від мене їх взяти?
