Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/98

опускати ворожий остров усї його товариші, майже всі ранені, а їх почування представляє нам у потрясаючих словах Піґафета. Але також на острові Цебу, де князь доси все показував таку прихильність, змінив сей випадок дотеперішний стан річи; погром здіймив із чужинцїв ту чародїйну заслону непобідности, а підступний напад спричинив нові, тяжкі втрати. Хуан Серрано, вибраний на місце Mаґеляна капітаном одного з двох позісталих кораблїв, попав іще живий в неволю невірних союзників. Льопец де Карвальго (Carvalho) і Ґонцальо Вац д'Еспіноза обіймили тепер провід і попровадили останки експедиції через Мінданао до Палявану, а звідсїля до міста Брунеї, що лежить на північнім березї острова Борнео. На жаль і тут зачала ся крівава боротьба, що повстала здаєть ся лише з малого непорозуміння, й Еспанцї прийшли до Тідоре, ще раз сильно ослаблені; аж тут мав настати щасливий для них зворот. Князь Tiдоре, врадуваний тим, що Еспанцї радо хотїли платити за пожадані корінні товари більше, як Португальцї, які осїли на сусїднім острові Тернате, згодив ся на корисні торговельні умови. Що представителї обох европейських народів, які стрінули ся тут, на далекім сходї, як супірники, не відносили ся до себе приязно, се цїлком не повинно дивувати. Довідано ся зараз, що з Лїссабону вийшли дуже строгі прикази, щоб на кождий випадок зловити Mаґеляна, або принайменче видалити поза портуґальські границї. Однак начальник Тернате не склонював ся до того, щоб натягати yсї струни до остаточности, коли був окружений непевними союзниками, і дивив ся на від'їзд противників крізь пальцї. Лиш один корабель міг дїйсно відплисти в багатим ладунком, бо „Трінїдад“ потрібував конечно направи. Відважний Себастіяно Дель Кано взяв на себе провід одинокої зісталої „Вітторії“ і припровадив її щасливо до