по нїй слїдувала мапа Канеіра (Caneiro), на якій рівнож сама Куба представлена як остров, окружений численними малими островами.
Бачимо, що Колюмб уже за житя стояв сам один при своїх поглядах; його фантастична ґеоґрафія не знайшла відгомону, а з нею пішов також скоро і незаслужено в забутє чоловік, якому все таки сьвіт завдячує багато. Се дивує дуже, як рідко на чужинї згадуєть ся про його імя і признаєть ся йому його дїйсну заслугу. Лиш норимберґський лїкар Йобст Рухамер, що взяв на себе спеціяльну задачу познайомити своїх земляків із новими відкритями, при помочи нїмецьких брошурок, посьвятив одну таку брошуру Колюмбови; в нїй є багато дивацьких проб знїмечченя; Крістофоро Кольомбо зветь ся „Christoph Dauber“, Альміранте „Wunderer des Meeres“ і т. ін. Але взагалї Колюмб стоїть далеко по заду за одним иньшим моряком, який що правда що до дїйсного значіння мало що не дорівняв йому, але за те далеко лїпше розумів інтерес реклами. Так дійшло до сього, що він як раз, а не правдивий відкривець, мав дати назву новій части сьвіта.
Фльорентинець Амеріґо Веспуччі брав від початку 16 ст. участь у ріжних важних подорожах для відкрить, будучи в портуґальській, а опісля еспанській службі, як ми се близше покажемо в V роздїлї; про те подавав він свому приятелеви Льоренцо Ді Медічі листовні описи, де не закривав власного сьвіта, але казав йому дуже ясно сьвітити. Латинськими та нїмецькими перекладами розповсюднено дуже скоро усюди письма Веспуччія, та поволї розширили ся гадки, що то йому властиво треба завдячувати відкритє Нового Сьвіта. Між 1508 і 1513 р. повстав рід наукового калєндаря, до якого подавав Буцбах, пріор Бенедиктинів у Ляах, усї гідні уваги випадки; в нїм появляєть ся „Еспанець“ Америк
