Сторінка:Ґінтер З. Часи ґеографічних відкрить. 1906.pdf/155

охрестили по імени короля Карла IX Каролїною; одначе сей форт не міг остояти ся перед нападами фльорідських Еспанцїв, їх релїґійних противників. Натомість один французький моряк дійшов був уже давнїйше багато дальше на півночи до значних результатів. Жак Картіє (Cartier) з Сан Мальо, родинного місця неодного з відважних мореплавцїв, поплив 1534 р. до Ню-Фундлєнду, що по її мілких берегах вже від давнa ловили норманські сьмільчаки рибу, і при тій нагодї відкрив устє ріки св. Льоренца. Остров Антiкості, що лежить перед його властивим устєм, оплинено цїлком. Вертаючи туди в найблизших роках, оглянув іще докладнїйше границї заливу сьв. Льоренца, а опісля вплинув у саму ріку, якою переплив поари iндiянську кольонїю Кебек та попри гору Монрояль (Montroyal) − так її сам назвав − тепер Монреаль (Montreal). В однім близькім селї перезимував, а в липнї 1536 р. вернув знов щасливо до Сан Мальо. Його оповідання про „Канаду“, − таку назву одержав сей край, який Верраццана назвав був „Новою Францією“ − та про ланцюх великанських озер на захід від Монрояль викликали велике заінтересованнє, а один вельможа Франсуа (François) Деля Рок(Rogue) казав собі формально надати як ленно той край, що мав перед собою таку будучність. Картіє мав обняти провід над кольонїзацією і заложив 1541 р. недалеко Кебек оселю, не ждучи одначе Деля Рока, що зі своїм приїздом дуже спізнив ся, покинув край, який ще мало надавав ся до сповнення таких обширних плянів. Проба кольонїзації не вдала ся, і Картіє мусїв 1544 р. вїҳати четвертий раз в устє ріки сьв. Льоренца, щоб забрати з собою до дому осталих, сильно розчарованих кольонїстів. Перемінити Канаду на французький заморський край удало ся аж пів сотки лїт пізнїйше досьвiдному Самуельови Шамплєнови (Champlain), якого пригадує ще тепер назва озера