Люди довідали ся, що Дон пливе до Понту, а Волга (Rha, Itil, Etilia) до Каспійського моря, що нїде нема Ріпейських гір, що в західній Росії розтягають ся величезні мочари, що Біле Море є заливом Північного Ледового Океана, та що туди впадають ріки Мезень та Печора. Також і Урал увійшов у круг знання цивілїзованого сьвіта, а на мапі спритних дипльоматів появляє ся Об і його доплив Іртиш. Росія стояла тодї на вступі до власної епохи відкрить, бо з 1577 р. зачинають ся напади козаків під проводом Єрмака на Сибір, що здобули сей величезний край в казочно короткім часї на користь царів. Виходилоб поза межі нашого опису, займати ся докладнїйше відкритями козацьких конкістадорів.
Значні заслуги коло пізнання Північної Америки здобули собі Італїйцї, що часами служили в анґлїйськім або французькім війську. Передовсїм стрічаємо ся з Джіованї Ґаботто, Лїґурійцем, що від 1461 р. жив у Венеції та опісля вимандрував з трьома синами, Льодовіком, Себастіяном та Сантом до Анґлїї. В 1490 р. одержав він горожанство міста Брістолю, що тодї стояло на другім місцї в королївстві. Звідси здаєть ся посилано вже теж кілька разів кораблї на захід які, правда, не могли похвалити ся жадними безпосередними результатами на полї відкрить, але всеж таки горожани сього підприємчивого міста зачали склонювати ся до такого роду ідей. В мартї 1496 р. одержав батько Ґабота (Gabotta), що звичайно виступає під іменем Джона Кабота (Cabot), від короля Генріха VII патент на подорожі в цїли відкрить, до чого здаєть ся багато причинили ся відомости про Колюмбові подорожі. Кабот приплив у 1797 р. до північно-американських берегів та пізнав досить великий прибережний шмат; давнїйше Лябрадор мав бути тим краєм, що його він відкрив, і той здогад мав теж багато арґу-
