опір малій, ледви з 200 людей зложеній громадї Еспанцїв. Перша авдієнція відбула ся без особливих випадків, але плян Піцарра, заволодїти королем, був уже уложений, та коли Атагуальпа пішов із великою, але неузброєною дружиною до табору Еспанцїв, щоб віддати візиту, виступлено з пляном нападу на безборонних та страшної різнї. Увязнений Інка прирік величезний окуп, коли його пустять на волю, і додержав слова; Клєменс Маркгам (Markham) обчисляє вартість золота, яке дістав Піцаро протягом несповна двох місяцїв, на більше як 4½ мілїона дукатів. Та все таки нужденний Піцарро спрятав того нещасного короля, що вже перед тим завинив сильно своїм поводженнєм з Гуаскаром, буцїм то судовим засудом і думав, що тепер буде можна скоро закінчити підбій. Одначе ще довший час мусїв успокоювати місцеві бунти, а Хуан Піцарро, найлїпший з пятьох братів, що брали участь у здобуванню, втратив житє при оборонї міста Кузко, яке облягли бунтівники. Коли сю небезпеку усунено, головно при несподїваній інтервенції Альмаґра, вибухла між ним і його колишнїм приятелем Піцарром отверта домашня війна, яка покінчила ся одною битвою на некористь першого. Гернандо Піцарро, що обіймив команду по братови, казав задусити в вязницї полоненого Альмаґра, і за той поганий злочин мусїв опісля покутувати довгі лїта як вязень стану. Також Франсіско Піцарро, що заснував 1536 р. місто Ліма і рядив там як віцекороль, упав жертвою морду зі сторони приятелїв Альмаґра. Природним провідником Еспанцїв був тепер молодий Альмаїро, якого доля мала також незадовго сповнити ся.
Просто анархістичні обставини у здобутім краю спонукали превительство завести лад при помочи осібних комісарів. Таким мужем довіря був Крістоваль Вака де Кастро, що перший прибув
