ська торговля сягала до нечувано далеких країв. Також великі перські королї в своїй жадобі країн мали займати ся африканським проблємом, а в одного пізнїйшого письменника читаємо, буцїм то якогось високого урядника, якого вислано для розслїдженя, як далеко на полудне розтягаєть ся суша, мали покарати смертю за те, що вернув із голими руками.
Трохи докладнїйше представляє ся подорож Картаґінцїв для відкрить, яку провадив адмірал Ганно; про неї удержала ся по грецьки записана нотатка. Очивидно не довідуємо ся з неї докладно про час подорожі, але деякі обставини кажуть здогадувати ся, що Ганнова вислано в V ст. пер. Хр., щоб доставляти сьвіжих сил осадам, які заложено вже давнїйше з порученя великої торговельної републики на північно-східнім побережі Африки, та шукати картаґінським осадникам нових місць для поселеня. Сей сьмілий моряк здаєть ся вивязав ся з своєї задачі відважно та щасливо. Як далеко дістав ся, можна означити досить докладно. Найдальшим пунктом були стрімкі прибережні гори, звані „божим возом“; через надмір патріотизму[1] хотїли в тім добачити Камерунські гори, але про се цїлком не можна думати, бо відповідно до дослїдів Ґебля (Goebel) дуже правдоподібно, що пункт, від якого Ганно завернув ся, лежить близько побережа „Сієра Лєоне“. Звістки Ганнона мають на собі всї признаки справдїшности, так прим. що до навмисного підкладаня огнїв у траві, що ще нинї там бувають, а їх дим затемнював небо. Правдоподібно підняли Картаґінцї також трохи пізнїйше під Гімільконом експедицію до іберійсько ґалїйського побережа. Правда, про неї не маємо оріґінальної звістки, але що по віростойним сьвідоцтвам в однім описї берегів (Ora ma-
- ↑ Автор має очивидно на думцї Нїмцїв (прим. перекл.)
