Другий підтип Білоцерківських чорноземель тобто деґрадовані та слабо деґрадовані чорноземлі, зустрічається на полях Носівської станції теж, як то вказано вище — в тих саме умовах рельєфу. За загальним габітусом ці ґрунти цілком тотожні, можливо лише з тою різницею, що в Носівських чорноземлях яскраво підкреслено ознаки осолоджених ґрунтів, чого за браком відповідних матеріалів, ми не можемо сказати про Білоцерківські. Адже ж вже тепер можна сказати що вони цілком однотипові з осолодженими ґрунтами 2-ої тераси, напр., 2-ої Удайської тераси.
На півдні Білоцерківського плато, напр., на полях Миронівської досвідної селекційної станції, панує чорноземля, якій ми даємо назву „середньої“ (варіянт міцної). Ця чорноземля широко розповсюджена у межах Дніпрянського льодовикового язика, головним чином в його південній частині. Так подібні чорноземлі утворюють головну ґрунтову поверхню Драбівської сільсько-господарчої досвідної станції, з тою лише різницею, що на полях Драбівської станції, завдяки спокійному макрорельєфові ґрунтова поверхня дуже стійка, тоді як на Миронівській станції, завдяки визначному макрорельєфові, існують переходи від середніх до деградованих чорноземель. За маршрутом, від Білої Церкви на Ставище, поза межами Днінрянского льодовикового язика, виявилась яскрава зміна в ґрунтовій поверхні.
Слід зауважити, що ми не вважаємо межі льодовитости, тобто Дніпрянського льодовикового язика, та межі осолодження за тотожні, але ж визнаємо, що вони близькі. Близкість меж має місце не внаслідок факта осолодження, а завдяки рельєфним умовам, тобто обидва явища мають одну причину.
У деяких розрізах, що їх зроблено поза межами осолодженням, напр. біля Ставища, спостерігається типова міцна чорноземля. З морфологічного боку ці чорноземлі вже гостро відрізняються від наших середніх чорноземель Придніпров'я. Велика кремнеземляста присипка в обрію А значна до рівня закипання, пластинчатість обрію А₁, що є звичайне явище для чорноземель Придніпров'я, у цих міцних чорноземель майже відсутні, хоч вони і закипають значно глибше (62–100 см.), ніж наші середні. Також у них нема гостро виявленого карбонатового обрію. Вони темно пофарбовані, структурні; характер їхнього ґрунтового профілю цілком відповідає справжнім міцним чорноземлям. Інакше кажучи ці чорноземлі більш відрізняються від чорноземель Білоцерківського плато, ніж останні — від лівобережних, ранішого осолодження. А це свідчить, що чорноземельні ґрунти не лише Дніпрянської низини, а також всього Дніпрянського язика, не вважаючи на всю їхню різноманітність, мають, багато спільних ознак і дуже наближаються один до одного. Тим то натурально й доцільно, вважаючи ґрунтовий настіл всього Дніпрянського льодовикового язика за один ґрунтовий тип, виділити його в єдиний ґрун-
