Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/88

Ця сторінка вичитана

6. Щоб мати уявлення про те, за що цінували вірш, треба порівняти вірші на сторінках 74 і 75, написані на одну тему. Ці два вірші були складені на однім із поетичних турнірів X століття. Другий вірш був засуджений через те, шо „квіти, які обсипаються, тут не до речі“. Перший же вірш виграє на техніці, цебто слово „розтоплювати“ є тим словом, що зв'язує вірш і в однаковій мірі стосується і до льоду і до співів, де між одним і другим утворюється взаємний зв'язок. Перекладаючи, ми намагались передати як синтаксичну, так і змістову взаємозалежність четвертого рядка з першою і з другою частиною віршу.

7. У XII віці виходить збірник „Сінкокінсю“ (новий збірник старих пісень). Як і сама назва показує те, це є старі пісні (вірніше старі мотиви), але в новій формі. В цій книжці подано кілька перекладів із „Кокінсю“ та „Сінкокінсю“, де можна помітити переспіви тих самих мотивів.

8. Птиця, подібна до нашої зозулі.

9. Ямато — старовинний япанський край, де тепер за цією назвою маємо провінцію. Назва ця потім поширилась і на всю країну. Так знали Япанію і її сусіди хінці, згадуючи її в своїх літописах ще в II віці до нашої ери. Пізніше, коли за країною прищепилось ім'я Ніппон, або Ніхон, назву Ямато можна зустріти лише в поезії. В данім разі мова мовиться не за провінцію Ямато, а за всю Япанію.

 

86