Сторінка:Япанська лірика февдальної доби. Переклади з япанської мови та стаття Ол. Кремена (1931).djvu/49

Ця сторінка вичитана

Між творами одного й другого е багато схожого. В своїм напрямку Хіто-маро був виразник суб'єктивної лірики, виспівуючи власні переживання, радощі й горе людського життя (звісно він не опускався нижче від того кола, де він перебивав). Акахіто в більшій мірі був виразник об'єктивної лірики, виспівуючи природу.

Зовсім відмінний своїм характером творів від згаданих двох є Яма, но не Окура, що так би мовити, був новатором за тих часів у япанській поезії. Змістом своїх творів він хотів вийти за межі тих клясичних тем, що почали кам'яніти, беручи сюжети з життя нижчих верств народу, не соромився вживати й тих слів і фраз, що до нього не застосовували в поезії, а саме — звичайні повсякденні слова. За такі порушення літературної догми в своїх творах він мав багато нападків.

Дальші поети другої половини IX століття. — Арівара Наріхіра, Оно но

47