Стислість і виразність рис, що з них складається „танка“, ускладнює і переклад її іншою мовою без втрати на цінності самого твору. Тут повстає подвійна загроза для якости твору: коли передавати розмір ориґіналу, тобто давати п'ять рядків віршу, що складається з певної кількости складів — 5-7-5-7-7, як це ми маємо в „танка“, або —коли все перекладати вільним розміром. Із-за страху надзвичайної штучности, у першім разі перекладачі здебільшого йдуть на компроміс. Тим то часто в самих перекладах япанської поезії зустрічається багато слів, що немає в ориґіналі, а перекладач уводить їх, щоб переклад був зрозуміліший читачеві. Від цього губиться той „шкіц“, про який каже Фльоренц.
Перекладаючи іншою мовою, не обійтись без вставляння таких слів, що їх немає в ориґіналі, але їх можна домислити відповідно до змісту й природніх фразеологічних зворотів певної мови зокрема
34
