закінчень. Такий обмежений вибір рими призводить до монотонности, що відбивається на милозвучності твору
На перших ступенях до створення япанського віршу на хінський зразок — вірші намагалися римувати, але така форма, як неприродня япанській мові, — відпадала. З другого боку, на особливій природі япанської мови вірш і виграє. Завдяки побудові силаби, де двох приголосних поруч стояти не може, мова відзначається надзвичайною милозвучністю.
В япанському вірші немає чергування складів з наголосом і без наголосу, як це маємо в европейській поезії, а тому й поняття стопи в нашому розумінні цього слова — немає, а ролю стопи відограє виключно склад. Кількістю складів виміряється рядок. Сполучення можна розуміти лише в кількісній пропорції. І розмір і форма поетичного твору залежить виключно від кількости складів у рядку, від чергування рядків із пев-
25
