Сторінка:Якимів Д. Іван Франко. Біографічно-літературний нарис в другі роковини його смерти. 1918.pdf/7

Ця сторінка вичитана

НЕ ДИВУЙ СЯ шановний читачу, коли візьмеш сю брошурку до рук, перечитаєш та не знайдеш у ній сего, що тобі бажалоб ся.

Місто насолоди ти може огірченє найдеш. Бо місто якоїсь обширної студії, розправи критичної ти прямо найдеш короткий біоґрафічний нарис! Одначе нім прийдеть ся негодувати із за сего, прийми від мене, добрий читачу, отсих кілька слів оправданя.

Дуже добре я знаю, що в тій брошурці богато недобору: она навіть на сей малесенький розмір богато браків має. Однак читачу оправдаєш мене вповнї, коли візьмеш на увагу сих кілька даних. — Працювать в фабрицї при нестерпимих обставинах житєвих, так тільки виривками узятись за сего рода працю, се досить не легко приходить. Не легко під сю пору за який би то не було матеріял потрібний при сего рода роботі. А також і се, що моє занятє не лїтератора, публициста, критика, а противно фабричного робітника.

Сих кілька слів моєго оправданя змінять відай погляд шановного читача насю брошуру, і він прийме її щиро, як я її щиро складав.

Зладив я її на бажане людий щирих, молодих, віруючих в будучність кращу. Се молоді готові на всяку посвяту люди, котрі згортувавшись у Драматично Просьвітне Товариство ім. Івана Франка положили собі за ціль учити ся, та другим в сьому помочи. Молоді люди, молоде товариство. Доволі у них сили, охоти, щирости до працї. І не на словах тільки у них пишеть ся імя Франка, они дїйсно переняті прінціпами котрі голосив Франко.

Д. Якимів.