|
— — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — —
| А дальше іде голос докору:
“Сорок літ я трудив ся навчав,
Весь загублений в Тобі,
Щоб з рабів тих зробити народ
По Твоїй уподобі
“Сорок літ мов коваль я клепав
Їх серця і сумліня,
І до того дійшов, що уйшов
Від їх кпин і каміня”.
— — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — —
| “Я весь свій вік, весь труд тобі дав
У незломнім завзятю, —
Пійдеш ти в мандрівку століть
З мого духа печатю!”
|
Так! Український народ піде з його духа печатю. Тому то поет пророчими устами говорить:
Та прийде час, і ти огнистим видом
Засяєш у народів вольних колі,
Труснеш Кавказ, впережеш ся Бескидом,
Покотиш Чорним морем гомін волі,
І глянеш як хозяїн домовитий
По своїй хаті і по своїм полі.
Приймиж сей сьпів, хоч тугою повитий,
Та повний віри; хоч гіркий та вільний;
Твоїй будуччині задаток слізми злитий,
Твойому ґенію мій скромний дар весільний.
І 4 червня 1916 р. умер Франко у Львові лишаючи великий скарб своєму народови. Умер самітний, опущений в нужді і горю. Умер ми-
