Кільки праці і труду він докладає будучи в партіях, чи то соціялістичній чи радикальній? В часах їхнього народженя і розцьвіту з під пера Франка виходить богато блискучих публіцистичних праць, програмових статей, остроумних памфлєтів. Там він не жаліє противників своїх, “неполітичних політиків”. Слова його талановиті розляглись по всій Галичині, продерли кордон, зайшли на Україну, притягаючи нових учеників і поклонників.
Се тільки маленька частина сего великого скарбу щирого золота і дорогоцінних перел, котрі зложив ґеній в жертву народови своєму за довг “що його виховав і вигодував”. Сей великий труд, заслуга ся в протягу 25 літньої його діяльности: діяльности в голоді і холоді, серед недостатку і нужди, валяючись в тюрмах, по під чужі пороги, в презирстві, нарузі і зневазі.
Потреба було великої сили волі, непохитносте скали, характеру твердого спіжу, духа великого ґенія, — божеської любови.
І Франко устояв, бож се його прикмети, його батьківське серце плаче кервавими слезами над долею невидющого бідного дитяти. І покотились тяжкі керваві слези скарги, докору батьківського.
“Народе мій замучений розбитий
Мов паралітик той на бездорожу,
Людським призирством, ніби струпом вкритий!
Твоїм будущим душу я трівожу;
Від сорому, який нащадків пізних
Палити ме, заснути я не можу.”
