За правдою. Все те скажіть,
Судді мої, по щирости,
Тоді в імя сього ладу
Судіть мене без милости!
А коли Франка випустили на сьвіт, то що чекало його там? У тюрмі дізнав Франко на своїй власній шкірі несправедливости істнуючого ладу; вийшов з відтам з пятном небезпечного чоловіка і крімінальника, його оминали на улиці викинули з товариств “Просвіта” і “Руська Бесіда”. Переслідуваня поліційні, труси, жандармерія. Одначе він не іде ні одних ні до других просити прощеня. Він став на сильнім становищи, вірний своїм ідеям — він подав ся цілою істотою туди, куди його здавна тягнув його свободолюбний інстинкт та його симпатії до бідних людий — і став апостолом соціялізму в Галичині.
Франко і Павлик, се піонєри сего руху. Пробивають они заскорузлим галицьким Українцям вікно до Европи, они придбали Галичину для європейської культури, поступу і науки. В 1878 р. видають они соціялістичний місячник “Громадський Друг” а відтак “Дзвін” і “Молот”. Сі часописі падали жертвою конфіскат прокураториї, а українське громадянство не хоче їх читати. В голоді і холоді прийшлось їх писати, серед наруг і кпин, серед переслідувань. Одначе він вірний своїй ідеї. Не ступає зі шляху. Він каменяр і говорить великим словом, і говорить серцем: не кидайте молотів, не уважайте на труди.