найкраще скрізь і йшло не тільки в Московію, але геть далі і за межу іі. Роги, які теперечки знаходятця инколи в степу од колишніх запорожських биків — це роги не товару, а чисто якихся велетнів степових.
Як славився скрізь по світові запорожський товар, так само славились і запорожські коні скрізь. Не треба забувати того, що запорожці були всесвітні вояки, а для вояки та ще такого, який гарцював завжди в степу, потрібний був і добрий кінь. Найдорогший кінь вважався у запорожців жеребець вороно-строкатоі масті, під кошового отамана; він коштував 40 карбованців грошей, велика сума для того часу. Англик Клавдіус Рондо, що жив кілька років проміж запорожцями, каже, що кожний козак мав у себе 10, або й 20 штук коней. У козацькоі старшини коней була ціла сила. Кошовий Калнишевський продав якось-то одразу 14000 голов коней; у полковника Колпака татари, наскочивши на його зімовник,
