ках, курінях, школах, навіть в трапезах по куренях.
Таким порядком запорожська громада в свойому политичному укладі доходила до певного ідеалу рівноправства, якого не бачили люде не класичного миру (Спарти та Афин), ні люде середніх і новіх віків. В Запорожжі ні значний рід, ні старшинство років, ні багацтво не мали ніякоі ваги; тільки вдача кожного чоловіка, се-б то розум, одвага, знання, спритність, розсудливість — це все і тільки це звертало на себе увагу козацтва і висовувало чоловіка уперед цілого стада.
До певного свойого розвітку запорожська громада дійшла в XVI і найбільш в XVII столітті, але на протязі XVIII століття вона почала потроху обмежуватись російським державством і нарешті в 1775 році трагично скінчила своє политичне життя.
Які ж були воєнні засоби у запорожського козацтва, що давали йому і міць, і славу і розносили його імня по всьому світу?
Воєнні засоби у запорожців, се-б
