ріжними питаннями люде із далеких кутків Запорожжа та Украіни; хрещений жид Коваль, потім священик Ковалевський, церковний красномовець, добрий читака і співака.
Не вважаючи на очевисту і дійсну різноманітность укладу усього запорожського низового війська, воно усе ж таки являло із себе одну цілу і нероздільну громаду, дякуючи найголовнійшим основам, на яких завжди держався уклад того війська.
Ці основи — воля, рівноправство, товариство, громада, визволення із бусурменського полону невольників-христіян, охорона немочних, се-б то жіноцтва, старих людей і малих дітей.
По свойому укладу уся запорожська громада була таким же на півдні Русі народоправством, яке було ранійш того на півночі, в Пскові та Новгороді, тільки в далеко ширших межах і в ближчі до нас часи. Те, що робив вічовий дзвін на півночі, те робили литаври на півдні, в Запорожжі: і вічовий
