Коні в нас є, карети швидкої допомоги в нас є, лікарі в нас є, ліки в нас є, різдвяні свята бувають, великдень теж, а проте, жадного нещасного випадку. Всі здоровісінькі.
Є таке місто в нас, де панує аркадська ідилія, де „фінками“ виключно картоплю чистять, де хулігани ходять вулицями з самовчителями французької мови в руках і заснували „Громаду оборони жінок“. Коли дощ іде, то за статутом, кожний хуліган повинен вийти на вулицю з парасолькою й провести додому кожну самітну жінку.
У цьому місті від нещасного кохання п'ють не сулему, а вісім крапель валеріянки на півшклянки води — заспокоює. Люди не ревнують, а коли ревнують, то обливають один одного не сірчаною кислотою, а трійним одеколоном „Теже“, а коли вже особливо ревнують — то зі скреготом зубів обливають паризькими парфумами „Льоріґан“: це вже в стані найбільшого афекту!
