Юрій Отрошенко
Винагороду слушну!..
Не дрібниця:
Життя і смерть! “дрібниць” оцих… ціна!..
Не поспішай. Посидь зі мною, друже,
Мій вірний Орлику. Ще терпить час.
Як справи? Чи ж вогонь душі не згас?
Й ще наша згода серцю не байдужа?!
Орлик (Емоційно, з захопленням)
Пишу я… “Конституцію”. — Закон.
Величної та вільної Вкраїни,
Що відбудує згарища, й руїни
Й встановить на віки міцний кордон!..
Коли, в думках, перед собою бачу
Красу життя майбутніх поколінь,
Кінець неволі!.. З радощів я… плачу!..
Украйно, рідна! Ти на порозі змін,
Кінця кривавих непорозумінь!
Напередодні зрушень і досягнень!..
Тож, Господа молю за успіх прагнень
До незалежносте!..
За переваги
Й талант народу!..
Дай йому наснаги,
Отець Небесний, — ро — зу — му!..
Мазепа
…А — м і н ь!..
(За вікном сутеніє. Обнявши Орлика за плечі, Мазепа проводить
його до дверей. Благословляє, цілує. За лаштунками вартові козаки — не голосно спочатку, а потім все емоційніше, співають
Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/37
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9F%27%D1%94%D1%81%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97.djvu/page37-1024px-%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9F%27%D1%94%D1%81%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97.djvu.jpg)