/7 'сси і переклади співаної поезії
Сцена 5
(За лаштунками Мотря, яка сумно співає “В кінці греблі”)
Кочубеїха (У своїх покоях, роздратована)
Що маю я?! Що мушу я робити?!
Ось персні, засоби його мети!..
Жаль, всі не встигла я перехопити
Облесливі, спокусливі листи!
Кочубей (Входить, заклопотаний)
Ну що за… нісенітниця така!
Всё Мотря — казиться!
Кочубеїха
Тож, хай — в світлиці
Одсидить — час!.. Сама, в одній спідниці
И зачинена!.. — Аж доки хіть баска
Вгамується! В зухвалості гидка!..
Кочубей
Мене прокльонами не ізляка!
Покається! Адже ж душа — не криця!
(Із жалем, констатуючи)
Прийшла пора: зірвалась, чарівниця!
Й на всіх за тёе ж — і кричить, і злиться,
Аж — кидається! Гріх, а не дівиця!..
(А всё ж — яка!.. От!.. — бісова дочка!..)
Кочубеїха
Обговтайся! На нас іще гірка
Й жахливіша за все чекає справа:
Тобі й мені — ганьба! Гримить Полтава!
Й в Батурині “відзначилась” дочка.
Кочубей
А вже й Мазепа!.. Всі труди і сили,
Щоденний хліб і мрії — з півжиття
Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/34
Ця сторінка ще не вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/f/f7/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9F%27%D1%94%D1%81%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97.djvu/page34-1024px-%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D1%82%D1%80%D0%BE%D1%88%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%9F%27%D1%94%D1%81%D0%B8_%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%BF%D0%BE%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%97.djvu.jpg)