Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/316

Ця сторінка вичитана

Юрій Отрошенко

П'єси і переклади співаної поезії

П’єси і переклади співаної поезії

...Приходжу ранком я,
А лілія, ізнов,
Розкрилась на зорі, прекрасна, як любов!
І всė, ізнов, радіє й молодіє,
І скрізь кипить життя,
Скрізь певність і жага,
І хвйля весело на берег набіга!
...А я, я ... - сумую!
Сумую... - в безнадії...

Нам зорі з неба миготіли

(музика П. Чайковського, вірш О. Плещєєва)

Нам зорі з неба миготіли,
Вітрець - від спеки - нас беріг,
Троянди - квітами рясніли,
І хвилі тихо хлюпотіли
Близ наших ніг.
Були ми юні, ми - любили,
Всякчас вперед дивились ми
І, сповнені - буяння сили,
Ми - не ховались, ми - раділи
Снігам зими.
Де ж ночі, віддані бажанням,
Де раювання юних мрій,
Де всі палкі зачарування,
Надій - із пристрасним чеканням,
Де світлий рій? Де світлий рій?!
В усіх зірок померкло світло,
Все повне суму самоти...
Коли ж ти, серце, все, що квітло,
Що нам всміхалося привітно,..
Забудеш ти? Забудеш ти!

284

284