Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/204

 

Але бентежний строк наріжний Розвіяв цвіт надій і мрій,
І я забув твій профіль ніжний, Забув небесний голос твій!	${\Big \}}$	двічі

 

У не́трях, в те́мряві засла́ння Тяглися дні, спинялась кров…
Де божество, де всі бажання?! Натхнення, віра і любов?!	${\Big \}}$	двічі

 

Та знов воскресло все нетлінне, І знов явив тебе Творець,
Немов видіння швидкоплинне, Краси, пречистої, взірець!	${\Big \}}$	двічі

 

І в серці, знов — благословення, Й ізнов кипить гаряча кров, І знов, є Бог, і є натхнення Й життя, і сльози, і любов!..

 

Як любо з тобою мені

(музика М. Глінки, вірш М. Риндіна)

Як любо з тобою мені
Душею, всякчас, поринати
В замріяні очі твої!
Всю пристрасть, жагу поривань
Так щедро вони сповідають,
Як слово не здатне!.. І я —
Всім серцем я весь — у нестямі,..
Як стріну тебе!

Дивитись на тебе люблю,
У посмішці стільки відради
Й знемоги у рухах твоїх.
Даремно я хочу спинить
Буремні душі хвилювння