Сторінка:Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu/192

Заборонена музика

(музика С. Гастальдоні, вірш Флік-Флока)

Лиш зійде́ над балконом місяць ясний,
Я кожен вечір — чую спів прекрасний,
Співа юнак, закоханий, нещасний,
І серце — то заб'ється, затріпоче,
То, раптом, з хвилювання, — завмира.

О, що за звуки, пристрасні і ніжні,
О, як вони — до серця припадають!
Слухать… — цю пісню мені не дозволяють,
Але, чому, — сама не розумію?
Пісні слова — завчила крадькома
Й співаю, ни́шком, їх завжди собі́ — сама́:

“Ко́су тво́ю, пітьми́ тьмяні́шу но́чі,
Твої вуста, твої чарі́вні очі,
О, як я спрагло — хочу цілувать,
О, за це — готовий я — життя віддать!”
В темній алеї часто я гуляю
Й по́думки я́ — сама́ собі́ — співаю:
“Ко́су тво́ю, пітьми́ тьмяні́шу но́чі,
Твої вуста́, твої чарі́вні о́чі,
О, я́к я спра́гло — хо́чу цілувать,
За це́ — життя́ — готовий я — віддать!”

 

Не спокушай мене

(музика М. Глінки, вірш С. Баратинського)

 

Не спокушай мене зрадливо: В розлу́ці я́ відшалені́в. Зневі́р сумна́ доба́ дбайли́во Згасила зваби давніх днів

 

Твоїм не вірую молінням, В твою не вірую любов.
Не спокушай повірить знов Надій примхливим сновидінням.	${\Big \}}$	двічі