Сторінка:Юрій Липа. Розподіл Росії (1941).djvu/1

Ця сторінка вичитана
ВСТУП

В останніх десятиліттях завершилась стихійна кольонізація Українцями північно - східньої частини Чорноморського басейну. Береги Чорного моря від Дунаю до Кавказу — натуральні межі України. Довершили цього — народні маси, ідучи за своїм інстинктом.

Але таке довершення мусить відбутися також і в свідомости Українців, в їх політичній ідеольогії.

Простір, що його нині звемо українським, не відповідає ані давній великокнязівській, ані козацьким державам, — це новий простір. Він може бути обмежений, або заокруглений, але вже тепер має свої виразні прикмети. Ці прикмети треба пізнати, і то пізнати наново. Цілком нове геополітичне положення вимагає нового політичного світогляду, що відповідає новим енергетичним і демографічним центрам, та почасти іншій психольогії мас.

Зріст політичної думки Українців виразно спізнився в порівнанню з територіяльним розростом. Він не встиг у багатьох відношеннях догнати реальної експанзії.

Тимчасом треба звернути увагу, принаймні, на практичні завдання, що ждуть своєї розвязки.

Три праці обговорюють у новому дусі стан і нові можливости людей і території України. Вони, ці праці, доповнюють себе взаїмно.

Перша, — це „Призначення України“, що розглядає геополітичні первні сучасної України і висуває значіння України, як вузла важних торговельних доріг, а також подає генеральні ідеї, сили, підложа й можливосте Українців.

Друга праця, — „Чорноморська Доктрина“ призначена головним чином до розгляду тіснішої закордонної політики України, над Чорним морем. Можливосте цієї політики випливають із споріднення України з іншими країнами Чорноморського простору.

Третя праця, що — тут перед нами, — це „Розподіл Росії“. Оскільки перші дві торкалися головно зарисів внутрішньої і зовнішньої політики України, то ця праця бере більший засяг. Обговорює вона комплекс тих країн під назвою „Росія“, що до них належала Україна на протязі останніх 230 літ, почавши від нещасливої Полтавської битви.

Виходить вона в половині 1941 р., — саме в пятидесятиліття присяги „Братерства Тарасівців“ на могилі Шевченка. Ця присяга першої се ларатистичної організації новітньої України розпочинає формування виразної думки що до розподілу Росії, і вона дає моральні підстави цій книжці.