Цю сторінку схвалено
тлений пожарищем, а металеві шоломи огневиків всі були звернені в його бік нерухомі і блискучі.
Оповідав Петька про те, як зрадливо хотів його вбити товариш і про те, як він переміг його в чесній борні, а рушниці в руках жовнірів почали злегка дріжати, певне від утоми.
Вкінці заспівав Петька про свою власну смерть і фальшивим фальцетом у тужній мельодії старався передати, як глибоко він
…„попід стіною
Співав своє останнєє танґо!“
По цих словах ударила команда:
— Огонь!
Петька Клин не впав, хоч ґрімаса болю змінила його лице: він упав лише по другій сальві, а жовніри дали сальву ще втретє до бездушних останків людини.
