на другу половину XVIII та на початок XIX століття. Це було тоді, коли в Англії буржуазія вже давно користувалася плодами своєї революції, і коли в Франції буржуазія бурхливо прямувала до революції. Але Німеччина була ще дуже відстала. Панували ще феодальні князі, панувала й церква. Тимчасом зросла вже могутня інтелігенція, що стала провісником буржуазної революції в Німеччині. Не було умов для політичної революції. Для цього німецька буржуазія була ще надто слаба. Отже в політику німецька інтелігенція не могла влити свою енергію, і всі свої протестантські змагання, всі великі ідеали нової класи, буржуазії, що прагне зміни суспільного ладу, всі найкращі почуття, всі творчі імпульси вона переносить в науку, в мистецтво, зокрема, в літературу. Ось на якому ґрунті з'явилася німецька література світового значення, ось яка доба дала зокрема Гете й Шілера.
Незалежно від того, як найвидатніші представники німецької класичної літератури Гете й Шілер ставилися до політичної революції, незалежно від їх розбіжних філософських концепцій, що виявляються в різні періоди їхньої творчости, вони проте в цілому відбивали поступові, сміливі змагання нової класи.
Що становлять собою „Розбійники“ Шілера?
Це ідея повстанців, що бунтуються проти феодального ладу, з його міщанством та рутинністю,
