черпає свої настрої лівіша лівіша група письменників.
Соціяльна революція на Україні, що є в той же час і національно-культурна революція, тут, як і в инших національних республіках СРР, викликала серед селянської молоди великий потяг до знань до опанування культурою. Сотні, тисячі кидають свої села й рушають у міста, заповнюючи всі Виш'і. Держава йде всіляко на зустріч селянській молоді, але не може забезпечити всім потрібним, щоб вона вчилась в нормальних матеріяльних умовах. Селянська молодь, вперше вибравшися з рідного гніздечка, принісши до міста низку забобонів, зокрема упереджень проти міста, зразу натикається на разючі суперечності міста. Найбільше впадає в вічі зовнішній вигляд з його вітринами й рестораціями, з електричними рекламами й кіном, з його показовими гараздами. Трудові будні міста, особливо творча роля пролетаріяту, все велике організаційне значення міста — непомітне для очей тисячі селюків, вони часом борсаються в суперечках, приходячи разу-раз до ідеалізації села супроти міста, вони ніяк не знаходять ту основну ланку, за яку треба вхопитись, щоб опинитися біля цілого ланцюга нашого життя. До того ж ще певна частина міської української інтелігенції, замість того, щоб допомогти селянській молоді поширити свій обрій і вийти на широкий шлях, підтримують ці хуторянські забобони, солідаризуючись з хитаннями серед се-
