поспішати зі своїми поглядами, а подивимося, як тлумачить цю справу Троцький. На тій підставі, що антична культура, феодальна культура середньовіччя й буржуазна культура, кожна зокрема, творилися протягом століть, Троцький приходить до того висновку, що пролетаріят не встигне створити свою культуру, а значить своє мистецтво. Троцький пише: „Чи вистачить просто часу на створення „пролетарської“ культури? У відміну від режиму рабовласників, феодалів, буржуа, пролетаріят свою диктатуру мислить, як короткочасну переходову епоху. Коли ми хочемо показати вже занадто оптимістичні погляди на перехід до соціялізму, ми нагадуємо, що епоха соціяльної революції буде тривати у світовому маштабі не місяці, а роки й десятиріччя, а не віки, і тим більше не тисячоліття. Чи може пролетаріят за цей час створити свою культуру? Сумніви що-до цього надто законні, бо роки соціяльної революції будуть роками жорстокої боротьби клас, де руйнування займе більше місця, ніж будівництво. У всякому разі головна енергія пролетаріяту буде скерована на здобуття влади, її утримання, зміцнення й користування нею во ім'я найневідкладніших потреб існування й дальшої боротьби. Вищого напруження й повного виявлення своєї класової сути пролетаріят досягне, проте, саме в цю революційну епоху, що вводить у такі вузькі межі можливість планового культурного будівництва. І навпаки: чим
Сторінка:Щупак С. Питання літератури (1928).djvu/37
Ця сторінка вичитана
37