Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/62

Ця сторінка вичитана

Її незаплямоване ім'я,
І це ми пильно зберігаєм, сер!

Берлі
Коли цю леді в Шрузбері забрали

І вартовим її став рицар Полет,
То всі гадали…

Полет
Сер, надіюсь я,
Гадали всі, що завдання найважче

У найчистіші руки віддають.
Бог бачить! На посаду поліцая
Не згодився б, якби не думав я,
Що треба тут найкращого з англійців.
Не запевняйте, ніби тут потрібна
Не тільки слава добрая моя.

Берлі
Ми пустим поголос: вона все слабне,

Все в'яне, в'яне, і вмирає тихо,
І в пам'яті людей вона вмирає,
І — чиста ваша слава.

Полет

Та не совість.


Берлі
Коли руки своєї не дасте,

То не завадите руці чужій…