Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/50

Ця сторінка вичитана

Закон цей породила необхідність;
Глибокий зміст у звичаях старих,
Їх шанувати слід, мілорд… Природа
Жбурнула два народи запальні
На дошці в океан; розподілила
Нерівно їх, веліла їм боротись,
І тільки Твіда[1] річище вузьке
Розділює бурхливі сили; часто
В потоці змішувалась кров борців.
В очах — погроза, руки — на мечах,
Тисячоліття так вони стоять.
Ще Англія не знала ворогів,
Яким підтримки не давав шотландець;
Шотландія не знала міжусобиць,
Яких би не розпалював британець.
І не вгамується ненависть, поки
Один парламент братньо не з'єднає
Під скипетром єдиним цілий острів.

Берлі
І щастя це державі дасть одна

Із Стюартів?

Марія
Чому ховатись мушу?
Так, визнаю́, плекала я надію

Дві благородні нації під тінню
Оливкового древа об'єднати.
Не жертвою ненависті народів

  1. Твід — річка на кордоні Англії і Шотландії.