Сторінка:Шіллер Ф. Марія Стюарт (1941).djvu/227

Ця сторінка вичитана
Марія

Як?

Чи не дозволена така дрібниця?

Шануйте хоч би стать мою! Останню
Послугу хто подасть мені? Не вірю,
Ні, не така сестри моєї воля,
Щоб ображати стать мою жіночу,
Щоб грубий чоловік торкнувсь до мене.

Берлі
Не можна жінці з вами на поміст

Іти… Її ридання, крик її…

Марія
Вона не плакатиме! Я ручусь

За душу стриману моєї Ганни!
О, згляньтесь! Виховательки моєї
Не забирайте в мене перед смертю!
Я на руках її прийшла в життя,
То хай у смерть вона мене проводить.

Полет (до Берлі)
Дозвольте це!


Берлі
Гаразд.