Ця сторінка вичитана
Хоч мимоволі; старості підпору
Забрала в вас… О, дайте сподіватись,
Що згадувати будете без злоби
Про мене…
Полет (подає їй руку)
З вами бог! Ідіть у мирі!
ЯВА ДЕВ'ЯТА
Ті ж. Ганна Кеннеді і інші придворні дами вбігають, жах у них на обличчях; за ними — шериф з білою палицею в руці, у відкриті двері видно озброєних людей.
Марія
Що сталось, Ганно? А, тепер пора!Прийшов шериф — на смерть повести нас.
Судилось так! Прощайте всі! Прощайте!
(Гірко засмучені жінки обіймають її; вона звертається до Мельвіля)
Ви, сер, і Ганна дорога моя,
(До Берлі)
В цій милості, мілорде, не відмовте.
Берлі
На це не маю повноважень.
